Пенсіонерів звільнять від безкоштовного проїзду в транспорті: подробиці

Близько 2,4 млн українців мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті. Крім них є ще 11 млн пенсіонерів, які також у багатьох містах їздять безкоштовно. Щоб зробити фінансування пільгового проїзду більш прозорим, в Міністерстві соціальної політики вже розробили документ, який передбачає заміну пільг виплатами.

Що пропонують в уряді і чим ризикують пільговики через монетизації.

Як може працювати монетизація?

Монетизацією пільгового проїзду зайнялися ще в 2016-му році. Тоді законом №1774 передбачили можливість надання окремих пільг, в тому числі на проїзд, в готівковій формі. А в 2018-му Кабінет міністрів прийняв дві постанови, якими затвердив порядок цієї монетизації, але пізніше Окружний адмінсуд Києва визнав його недійсним. Як наслідок, практично ніде цією ідеєю не скористалися.

Зараз в Міністерстві соціальної політики знову заговорили про монетизацію пільг і розробили відповідний документ. Ще в лютому його опублікували на сайті Кабміну для громадського обговорення. Як розповів заступник Міністра соцполітики Віталій Музиченко, це нововведення дозволить зрівняти в правах громадян, які живуть у великих містах і користуються багатьма видами транспорту, і жителів невеликих населених пунктів, де транспорт ходить навіть не кожен день.

Як вже відомо, монетизація пільгового проїзду в громадському транспорті не стане обов’язковою. Вона буде передана на розгляд місцевих рад, які самостійно повинні визначити форму монетизації, розміри і періодичність виплат залежно від можливостей місцевого бюджету.

«Форма монетизації може бути абсолютно різною — готівкові виплати, зарахування грошей на карту, або зараховані поїздки на карту. З урахуванням того, що в окремих населених пунктах розвиваються електронні системи оплати проїзду, обліку і т. Д., Орган місцевого самоврядування повинен вирішувати всі ці питання самостійно «, — заявив Музиченко.

У той же час, експерти наполягають на тому, що монетизація — єдина можливість дати громадському транспорту розвиватися.

«Сподіваюся, що уряд зможе поставити крапку в цьому питанні і монетизація буде легалізована повністю, — каже екс-міністр інфраструктури 2016-2019 років Володимир Омелян. — А не так, що пільга віртуально є, але її або не пропонують, або той, хто надає, не отримує компенсацію».

Кому потрібна монетизація?

Перевізники . Перші, хто виграє від монетизації пільг — це перевізники. У багатьох містах пільговий проїзд зараз доставляє їм чимало проблем. Згідно із законом засоби на проїзд пільговиків повинні компенсувати з місцевих бюджетів. Але перевізники часто скаржаться: гроші або затримують, або виділяють не в повній мірі. Особливо від цього страждає комунальний транспорт.

Якщо ж пільги монетизують, гроші за кожну конкретну поїздку йтимуть до бюджету підприємства. Відповідно, прибуток збільшиться, і можна буде більше вкласти в модернізацію рухомого складу.

Пасажири . Для пасажирів монетизація пільг теж спрощує життя. Зараз пільговики часто стикаються з небажанням водіїв приватних маршрутів брати їх в салон, адже це — втрачена прибуток для конкретного водія. Після монетизації пільговиків і не пільговиків не можна буде відрізнити, і проблема відпаде.

Крім того, якщо зараз використання конкретних пільг часто обмежується територією проживання, то використовувати кошти від монетизації можна буде в будь-якому куточку країни і на будь-якому виді транспорту. А якщо раптом ви не користуєтесь громадським транспортом — витратите їх на інші цілі.

«Коли пільговик їде в метро туди і назад, щоб купити на 2 гривні дешевше хліб, місцевому бюджету він коштує 16 гривень, — пояснює експерт Асоціації міст України Назар Миколюк. — Для нього (умовно, якщо він їздить двічі на тиждень) монетизація навіть на рівні 20 поїздок, буде значно вигідніше, ніж безкоштовний проїзд, так як він самостійно зможе розпорядитися монетизованими засобами».

Громади . Компенсація за проїзд пільговиків часто стає чорною дірою в місцевих бюджетах, це своєрідний розсадник для корупційних схем. Навіть якщо гроші виділили вчасно і в потрібному розмірі — чи дійдуть вони до перевізників, ще питання. Система монетизації дозволяє зробити розподіл коштів більш прозорим.

Які підводні камені ідеї?

Кількість поїздок . Скільки поїздок в місяць монетизують пільговикам — вирішуватимуть на місцевому рівні. Згідно з дослідженнями в громадах, де діє електронний квиток, пільговики в місяць здійснюють приблизно 25-30 поїздок. У постанові Кабміну 2018 го була встановлена приблизно така ж мінімальна соціальна норма — 30 поїздок. Щоб обчислити суму монетизації, брали середню вартість проїзду в міському комунальному транспорті області і множили на 30. Так виходила непогана сума для маленьких населених пунктів, де транспорт дешевше і користуються ним не кожен день. Але кажучи, наприклад, про Київ, якщо пільговику потрібно буде їздити на роботу з пересадкою — цієї суми вистачить, може, на тиждень. А решта час доведеться кататися за свої гроші.

«Ризики завжди є, безумовно, — стверджує Омелян. — Ми до кінця не знаємо, яку суму компенсації на руки отримуватимуть українські громадяни. В тих громадах, де прийшли до монетизації пільг, були скарги на те, що за цю компенсацію не можна їздити навіть два тижні. Але потрібно подивитися з іншого боку, якщо за рахунок збільшення прибутку і поліпшення логістики вдасться вийти на більш дешевий проїзд, або, як у деяких країнах Європи, взагалі безкоштовний, таке питання відпаде».

Миколюк також підкреслює, що будь-яка пільга не може бути нескінченною, адже обсяги бюджету обмежені. Тому використовувати кошти потрібно раціонально.

«Якщо пільговик звик щодня їздити по 5-6 разів, то щомісяця він їздить 150-180 разів. Якщо взяти, наприклад, місто Київ, то такий пільговик обходиться місту в 1200-1440 гривень. Непогана монетизація виходить, правда? І такий пільговик в будь-якому випадку буде незадоволений монетизацією, тому що жодна громада не виплатить йому щомісяця таку суму».

Проблеми фінансування . Монетизація пільг — додаткове навантаження на місцеві бюджети. Але чи можуть бути випадки, коли місцева рада приймає ідею монетизації, виплачує кошти пільговикам, але в якийсь момент у нього починаються проблеми з фінансами і жителі взагалі залишаються без компенсації?

«Що монетизація, що інший спосіб організації пільгового проїзду, все одно вимагає істотних витрат з бюджетів громад, — каже Миколюк. — Тому, громада, яка не могла правильно перекрити потребу свого комунального транспорту, не буде навіть думати про монетизацію. А щодо того, залишаться громадяни взагалі без пільги, то, на мою думку, вони повноцінно позбулися її вже в 2016 році, коли держава сказала громадам вибирати: будувати їм садок, або, наприклад, платити державному акціонерному товариству «Укрзалізниця» за державні пільги».

Ідея з монетизацією добре показала себе на субсидії, коли громадяни змогли мінімізуючи споживання заощадити частину грошей і витрачати їх на інші потреби. Але чи буде така ідея успішної з проїздом? Експерти монетизацію підтримують. Безсумнівно, фінансування стане більш прозорим. Перевізники отримають більше прибутку і зможуть модернізувати транспорт. Громадяни отримають більше умов для мобільності. Пільговики, які їздили мало, навіть зможуть заощадити частину грошей. Але ось у великих містах подібна ідея може обернутися для пільгових категорій черговими фінансовими втратами, особливо, якщо, користуючись пільгами, вони вже звикли їздити багато.