На замітку страждають на «победобесіє» — під час штурму Берліна Жуков і Конєв поклали 100 тисяч хлопчаків по 17-19 років, — Історик

Блогер, історик і журналіст Павло Бондаренко пише у себе в Facebook, наближаються дні так званого «победобесія», яке буде вихлюпуватися з РФ і на нашу територію. Тому саме час нагадати історичні моменти. З 25 квітня по 2 травня Червона Армія штурмувала Берлін. За цей штурм вона заплатила 80 тисячами життів своїх солдатів і ще 300 тисячами калік. Це офіційно.

Неофіційне число убитих перевищує 100 тисяч. Щоб страждають на «победобесіе» було зрозуміло: штурмували не просто Берлін, а Берлін, який був уже щільно оточений. Кільце оточення проходило в 70-120 кілометрах на захід від. Берліну нізвідки було чекати допомоги — війна вже закінчилася, Німеччина розгромлена, Австрія окупована.

Історик пише, якщо говорити простіше, Берлін був «табором збройних військовополонених» плюс три мільйони цивільних, яких годувати було нічим. «Дайте захисникам Берліна ще тиждень доїсти останню гнилу конину. Потім Берлін сам викине білий прапор», — як правильно зауважив письменник і дослідник Другої світової війни Віктор Суворов. Радянські генерали теж не всі були тупі, як Жуков або Конєв. Олександр Васильович Горбатов в той час був генерал-полковником, командувачем 3-й армією. Командував чудово. Про штурмі Берліна він говорив, що місто не треба було штурмувати.

Берлін досить було взяти в кільце, і він сам би здався через тиждень-другий. Але товариш Жуков вирішив інакше. У підсумку, більшості з тих, кого Жуков на прізвисько «М’ясник» уклав в берлінську землю, було по 17-19 років. Вони дівчата у своєму житті жодного разу не поцілували. Але Жукову було плювати. І другого злочинця, який штурмом командував — маршалу Конєву — теж було «плювати» на життя 100 тисяч хлопчаків.

Бондаренко зазначає, заднім числом брехуни з московського Агнітпропа «відмазку» придумали, мовляв, якби не ми — Берлін взяли б американці і англійці. Навіть, якщо б і так — нехай би і брали, нехай своїх 100 тисяч покладуть, а наші будуть цілі. Але насправді, ще на Ялтинській конференції було домовлено: Берлін бере РККА. Тому союзники на Ельбі і зупинилися.

З Берліном все простіше і страшніше: товариш Сталін вирішив собі станом на 1 травня подарунок зробити у вигляді червоного прапора над Рейхстагом. «І все це ось ці ось схиблені на« победобесіі» дорослі дядьки «повторити» хочуть? Їх би на штурм якого-небудь Ржева, по мінних полях, так, щоб кулеметний вогонь загороджувальних загонів в потилицю. Або в літак, який не картонний, а справжній — за статистикою радянський льотчик-винищувач гинув у п’ятому бойовому вильоті», — написав історик.